Система повторення
Домогтися глибоких і міцних знань, уміння застосовувати їх у стандартній та нестандартній ситуаціях можна тільки при систематичному, правильно організованому повторенні. Цей процес має відбуватися з уроку до уроку.
З учнями 10-11 класів (програма 11-ї школи) ми організуємо повторення на 3 етапах.
На першому етапі – в процесі вивчення нового матеріалу.
На другому – під час розв’язання задач різних типів і з різних тем.
На третьому – при підготовці до шкільних іспитів у 11-му класі та вступних іспитів до ВНЗ (зараз – при підготовці до ЗНО).
На першому етапі, при вивченні нового матеріалу, учень з одним і тим самим питанням зустрічається багаторазово. Це закладено в основу системи роботи вчителя фізики і має проводитися вчителем неухильно:
- при викладанні нового матеріалу;
- при швидкому повторенні наприкінці уроку;
- під час підготовки домашнього завдання;
- при третьому повторенні на початку уроку або при відповідях на запитання учнів;
- під час написання опорного конспекту;
- при взаємній розповіді матеріалу за опорним конспектом;
- при розв’язанні якісних задач;
- при розв’язанні кількісних задач;
- при виконанні різних експериментальних робіт (лабораторних, практикумів, уроків-дослідів, домашніх експериментів та ін.);
- у процесі позакласної роботи, під час підготовки та проведення уроку відкритих думок;
- у процесі підготовки та проведення взаємоконтролю;
- при написанні залікової роботи («кози») та аналізі її результатів.
Таким чином, тільки в процесі вивчення нового матеріалу учень зустрічається з одним і тим же питанням 10-12 разів. У такій ситуації важко не вивчити матеріал самим ледачим. Інша справа, що одні це роблять серйозно, розуміючи всі деталі, тонкощі та глибину матеріалу. А інші вивчають, але не так глибоко та усвідомлено. Найчастіше погано знають матеріал учні, які пропускають уроки в школі.
На другомі етапі учень повторює матеріал у процесі розв'язання задач. Вище вже говорилося, що розв’язання задач з усіх тем планується на два роки. До самостійних домашніх робіт (СДР) на кожен урок ми включаємо крім 3-х по новій темі ще одну-дві задачі з різних розділів пройденого курсу. План розв'язання завдань складено так, що в новому розділі з попереднього і з розділів, що вивчаються раніше, вирішується по одному завданню.
Вирішуючи домашні завдання, учень змушений звернутися до теорії, мимоволі повторюючи її.
Ця робота проводиться як у 10-му, так і в 11-му класах з уроку в урок, при строгому контролі вчителя, постійною консультацією і обліку всіх розв’язаних задач.
А наприкінці обов'язково проводиться релейна контрольна робота. Причому завдання підбираються за ступенем зростання їх складності.
На третьому етапі йде цільове повторення, пов'язане з підготовкою до шкільних та вступних іспитів до ВНЗ. Воно проводиться двічі.
Перший раз ми повторюємо у вересні-березні, другий раз – у квітні-травні.
Організувати повторення, пов'язане з вивченням нового матеріалу, вдається дуже рідко, наприклад, вивчаючи ємнісний опір при змінному струмі, повторюємо електроємність та конденсатори; перед вивченням та розв'язанням задач з електростатики, повторюємо елементи статики тощо. В інших випадках займатися на уроці новим матеріалом та повторенням просто недоцільно. Тому трохи прискорюючи темп вивчення матеріалу, економимо час.
Потім при плануванні розставляємо теми для повторення між питаннями вивчення нового матеріалу. Так, наприклад, вивчивши електромагнітні коливання в 11 класі, повторюємо термодинаміку. Вивчивши хвильову оптику, повторюємо електростатику. Таким чином, вивчення нового матеріалу періодично чергується з повторенням, на яке відводиться (залежно від теми та наявності часу) від 4-х до 8-ми годин. Наприкінці повторення обов'язково проводиться залікова робота з теорії, яка за часом займає половину уроку. При цьому учень має можливість підвищити свою результативність за тему, яку він вивчав раніше або у минулому році.
Відразу після повторення ми «насичуємо» СДР завданнями цієї теми, закріплюючи ще раз повторений матеріал.
Заключне повторення проводиться у квітні і травні, одночасно з фізичним практикумом, який проводиться в цей час.
Тепер повторення здійснюється за білетами. Але не поспіль, а за темами (механіка, теплота, електрика тощо). При цьому кожен учень одержує надрукований план відповіді на це питання білета. Відвідуючи іспити у класах деяких інших вчителів, ми часто помічали, що учні не знали, що хоче почути від них учитель. Їх відповіді були мізерні не від незнання матеріалу, а від незнання того, що вони повинні розповідати з цього питання. План, який ми даємо учням, допомагає їм у цьому. Але користуватися ним на іспиті не можна. Він дається лише для орієнтації у процесі підготовки.
Багато учнів під час здачі іспитів до інституту губляться, побачивши інакше, ніж у школі, сформульоване питання. Тому до змісту плану відповідей ми включаємо додаткову витяги з програми для вступників до ВНЗ, а до плану відповіді – ті питання, які не виносяться на іспит у школі, але є у програмі для абітурієнтів до ВНЗ. Таким чином, підготовка до шкільних іспитів є підготовкою та до вступних іспитів до ВНЗ.
Іноді кажуть, що ми тим самим перевантажуємо тих учнів, які не складатимуть фізику до ВНЗ. Але останніми роками іспит з фізики почали складати на вибір. Крім того, диференціація починається набагато раніше, коли учні вступають у профільні класи, класи з поглибленим вивченням фізики і т. д. А повторення з цих питань ми ведемо безпосередньо перед іспитом і коли вже учні чітко визначилися, хто буде здавати фізику при вступі до ВНЗ.
Наведемо приблизний план відповіді на питання екзаменаційного білета.
Білет №8. Друге питання. Перший і другий закони Ньютона. Сила.
(План відповіді) Перший закон Ньютона. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності Галілея. Маса. Сила. Другий закон Ньютона.
Умови спокою та рівномірного прямолінійного руху.
Інерція. Дослідне спостереження.
Формулювання першого закону Ньютона:
а) сучасне формулювання (за підручником);
б) формулювання Ньютона.
Інерціальні системи відліку. Приклади. Неінерціальні системи відліку та явища, що у них відбуваються. Принцип відносності Галілея.
Інертність. Маса, міра інертності. Еталон та одиниця маси.
Густина. Одиниця густини.
Поняття сили.
Введення другого закону Ньютона:
а) сучасне визначення (за підручником), формула;
б) формулювання другого закону Ньютона, формула.
Одиниця сили. Вимірювання сил.
Особливості другого закону Ньютона.
У процесі підготовки до іспиту учні повинні знайти або сформулювати чітку відповідь на кожне питання білета, підібрати до нього цікавий приклад.
Ми настійно рекомендуємо їм розповідати вголос весь квиток у парі, групі, а ще краще - записати свою відповідь на магнітофон. Потім під час прослуховування знайти помилки. Цей запис вони можуть використовувати і при підготовці безпосередньо до іспитів у школі або у ВНЗ.
Повторення на уроках у цей період носить характер консультації і контролю. На початку уроку учні задають вчителю питання, які потребують роз'яснення.
Після відповідей вчителя починається виконання робіт практикуму. І в цей час вчитель проводить індивідуальний контроль, слухає окремих учнів (тихе опитування), іноді пише диктант з усім класом і т.д. Але все це повинно займати на уроці не більше 20 хвилин, оскільки на лабораторну роботу повністю відводиться 25 хвилин. Ті учні, які не складають іспит, виконують практикум 45 хвилин, одразу оформлюють і здають роботу.
Інші закінчують оформляти роботу вдома та здають її на окремих аркушах на наступному уроці.
Завершуєтся повторення підготовкою до іспиту перед його проведенням. У ті 2-3 дні, які відпущені при цьому учням, вчитель проводить 1-2 консультації.
У ці дні фізкабінет весь день відкритий для учнів. Там вже виставлені всі прилади, які необхідно демонструвати у процесі відповіді; таблиці, якими можна скористатися і т. д. У кабінеті завжди є лаборант і вчитель, готовий відповісти на будь-які запитання учня.
У заключний фізпрактикум ми рекомендуємо включити також і ті лабораторні, які виносяться на іспит, а наприкінці фізпрактикуму обов'язково провести контрольну лабораторну роботу за всіма цими завданнями.
На наступній консультації треба розв’язати 2-3 задачі, подібні до тих, які виносяться на іспит, щоб вселити перед іспитом віру учнів у себе. Сам іспит повинен проходити спокійно, вчителя на іспиті не повинно бути чутно. Поки учень не відповість на всі питання, вчитель не повинен ставити йому ні навідних, ні додаткових питань. Тільки після відповіді учня можна спитати те, що необхідно для уточнення рівня його знань.
Всі зауваження, коментарі щодо відповіді, аргументацію оцінки необхідно давати лише після закінчення іспиту, коли оцінку остаточно погоджено з комісією та виставлено до протоколу. Жодних суперечок щодо оцінки під час іспиту не повинно бути. Треба розуміти, що іспит – це велике психологічне навантаження і на учня, і на вчителя. Багато років учні пам'ятатимуть, як вони здавали фізику в школі і хотілося б, щоб ця пам'ять була світлою.
Після закінчення іспиту повторення продовжується. Ми дізнаємося, до якого конкретно ВНЗ вступатиме кожен учень. Видаємо йому із фонду фізкабінету підручники, довідники, задачники, необхідні для підготовки. Кожному персонально допомагаємо скласти план розв'язання задач, використовуючи літературу, видану саме тим ВНЗ, куди вступають діти.