Валентин Михайлович вважав, що з підготовки до уроку вчитель повинен пред'являти до себе такі вимоги:

1. Матеріал має бути викладений емоційно, цікаво, яскраво. Розповідь, розмова, особливо евристична, має захопити весь клас без винятку. Вчитель повинен слідкувати за очима дітей. За їхніми поглядами, швидкоплинним рухам він повинен розуміти, як сприймають його учні.

2. Доступність та зрозумілість навчального матеріалу всім і кожному. Сконцентрувати увагу на головному, знайти зрозумілий підхід до най незрозумілішого, багаторазово і докладно пояснити складне. Якщо матеріал не зрозумілий хоча б одному учневі, вчитель має зупинитися і розтлумачити його вкотре.

3. Ніколи не давати при поясненні готових істин. Учень під час пояснення має думати, розуміти. Пояснення має бути побудоване так, щоб воно було безперервним вирішенням низки невеликих завдань, питань. Вчитель має вести учнів, а висновки та узагальнення вони роблять самі. Під час пояснення вчитель задає запитання, ставить задачі. Він вимагає, щоб учні обговорили їх рішення у парі чи групі що складається з 4—6 учнів. І лише після цього колективно розбирають, знаходять рішення. Отже, у процесі пояснення активно мислить весь клас.

Кожен урок починається з короткого 3-4 хвилинного вступу. У цей час учні перебудовуються від одного уроку до іншого. Вчитель створює спонукальні мотиви до роботи, робочий настрій. Учні знайомляться з темою, метою уроку, формами діяльності на уроці. Перевірка знань учнів здійснюється вчителем, самоперевіркою чи взаємоперевіркою.

Вивчається новий матеріал завжди науково і доступно на основі глибокого використання експерименту. Усі демонстрації, які можливо, В.М. Шейман проводив за принципом: «А що, якщо?...» Учні намагалися пояснити побачене. Учні у процесі розмови повинні самі дійти основних ідей, заново «зробити відкриття» законів, пояснити суть фізичних законів.

Далі вчитель надавав учням конспект (на плакаті, написаний на дошці, або проектував на екран за допомогою графопроектора). Так було кілька років тому. В даний час учні мають зошити на друкованій основі з конспектами з усіх тем курсу та вправами з поелементним навчанням розв'язання завдань з теми, що вивчається.

Але при викладанні нового матеріалу є особливості, властиві вчителям, які працюють саме за системою В.А. Шаталова та В.М. Шеймана.

Перша особливість полягає в тому, що лекція, розповідь, евристична бесіда будуються відповідно до порядку розташування матеріалу в опорному конспекті. Він є планом, за яким вчитель розповідає матеріал. За цим же планом учень буде будувати свою розповідь на наступному уроці. При викладанні матеріалу вчитель повинен пояснити все те, що є в опорному конспекті. Однак, за змістом розповідь вчителя може бути ширшою та глибшою, оскільки не весь матеріал необхідно включати в опорний конспект.

Друга особливість полягає у тому, що при вивченні нового матеріалу ніхто з учнів не повинен вести жодних записів. Учень уважно слухає вчителя, відповідає на питання, розуміє досліджуваний матеріал. Це значно «розкріпачує» його. Думати та водночас вести записи вміють у середній школі далеко не всі учні. Більшість дітей, записуючи слідом за вчителем, втрачають нитку міркувань, пропускають окремі моменти, не отримують єдиної, цілісної картини, не розбираються в деталях і тонкощах матерілу.

Можливість не вести записів на уроці за вчителем забезпечується тим, що учні мають зошити на друкованій основі з опорними конспектами з усіх тем.

Третя особливість полягає у тому, що наприкінці уроку змінюється форма закріплення матеріалу. Замість опитування окремих учнів з вивченого матеріалу проводиться швидке повторення всього вивченого на уроці самим учителем.

По опорному конспекту вчитель вдруге, швидко і чітко повторює весь викладений раніше матеріал. Це займає 2-3 хвилини уроку.

При такій формі закріплення учень наочно бачить весь матеріал, який вивчається та був попередньо представлений учителем. Нерозуміння окремих моментів учень пов'язує з конкретним малюнком чи словом у конспекті, і в цю мить може отримати консультацію вчителя.

Іноді в учнів виникає хибне уявлення: «Все зрозуміло». Має сенс запропонувати їм без жодних оцінок розповісти матеріал один одному відразу ж після швидкого повторення вчителя. Розповідь допомагає учням усвідомити те, що вони ще недостатньо добре вивчили на уроці.

Основна завдача, яка ставиться перед учнем у процесі викладання нового матеріалу, - глибоко в ньому розібратися. Над цим вчитель працює і наступних уроках.

Багаторічна практика роботи за даною методикою показала, що якщо учень не розуміє матеріал, а лише «зубрить» конспект, то на наступному уроці, відтворюючи його у своєму зошиті або розповідаючи конспект, він робить багато смислових помилок, особливо в малюнках. Саме тому слід домагатися максимального розуміння кожним учнем розповіді вчителя.

Відео до статті (архів):